«Внебовзяття Пречистої Діви Марії – це велике таїнство, яке стосується кожного з нас та нашого майбутнього», – сказав Папа Франциск, зустрівшись опівдні, 15 серпня 2016 р., з вірними, які зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, аби з нагоди урочистості Внебовзяття Пречистої Діви Марії проказати разом з Наступником святого Петра молитву «Ангел Господній».
Коментуючи євангельську розповідь про те, як Марія «пустилася швидко в гірську околицю», поспішаючи з допомогою до своєї родички Єлизавети, Святіший Отець зауважив, що протягом Свого життя Богородиця неодноразово проходила через гірську місцевість, аж до Голготи. А сьогодні споглядаємо Її сходження на «Божу гору», перехід «через поріг небесної батьківщини».
«Вона була першою, що увірувала в Божого Сина, та є першою з-поміж нас, що взята до неба з тілом і душею. Вона першою прийняла та пригорнула в обіймах Ісуса, коли Він був дитиною, і є першою, кого Він прийняв у Свої обійми, вводячи у вічне Царство Отця. Марія, покірна і проста дівчина із непомітного села на околицях римської імперії, саме через те, що прийняла Євангеліє та ним жила, введена Богом у вічне перебування поряд із троном Сина. Саме так Господь скидає могутніх з престолів та підносить вгору смиренних», – сказав Папа.
За словами Наступника святого Петра, Внебовзяття – це таємниця, яка стосується кожного з нас і нашого майбутнього, адже Марія «випереджує нас на дорозі, на яку ступили ті, що через Хрищення пов’язали своє життя з Ісусом». Таким чином, це свято передвіщає «нове небо і нову землю», перемогу воскреслого Христа над смертю та «остаточну поразку лукавого». «Ось чому ликування смиренної дівчини з Галилеї, записане в пісні “Величай, душе моя…”, стає піснею всього людства, яке втішається, бачивши, як Господь схилився над всіма чоловіками і жінками, покірними створіннями, забираючи їх із Собою до неба», – сказав Святіший Отець, додаючи:
«Пісня Марії спонукує нас також згадати про численні болісні ситуації сьогодення. Зокрема, про ті, в яких перебувають жінки, обтяжені тягарями життя і драмою насильства, жінки-невільниці самоуправства могутніх, дівчатка, змушувані до нелюдяної праці, жінки, змушені тілом і душею уступати жадібності чоловіків. Нехай же і в них якнайшвидше розпочнеться життя в мирі, справедливості, любові та очікуванні того дня, коли вони нарешті відчують, що їх тримають руки, які не принижують, але з ніжністю підводять та провадять дорогою життя аж до неба».
За матеріалами Радіо Ватикану
