Цієї неділі ми прощалися із братами-францисканцями, які вже стали рідними для нашої парафії: отцем Мирославом, отцем Едуардом та братом Юзефом. Брати відслужили подячну прощальну Месу, на якій було представлено вже нового настоятеля парафії – о. Павла Шевчука.
Після Меси парафіяльні спільноти склали щиру подяку за служіння братів, адже кожен з них цілковито присвячував себе служінню людям.
Отець Мирослав прослужив настоятелем близько 6-ти років, і за цей час для парафії було зроблено чимало. Саме йому ми завдячуємо встановленням величних дзвонів, що нині прикрашають наш храм; встановленням проектору в храмі для парафіян; відновленням та ремонтом частини монастиря, яка впродовж багатьох років була під владою військкомату і перебувала у стані гнітючого занепаду. А зараз маємо нові світлі та охайні класи, в яких проводяться катехизи та інші зустрічі спільнот парафії. І це лише невелика частина від усього, за що ми дякуємо отцю Мирославу. Звісно ж настоятель опікувався не лише матеріальною стороною життя парафії: чудові та глибокі проповіді, духовні розмови, катехизи – все це безперечно залишило незгладимий слід в душі кожного парафіянина.
Отець Едуард прийшов до нашої спільноти 3 роки тому. Для нього це була перша парафія, однак отець одразу знайшов спільну мову з людьми, а головне – із наймолодшими парафіянами. Впродовж усіх трьох років отець Едуард опікувався дітьми нашої парафії, присвячував їм свій час, вкладав в них свою душу і серце, і результат не змусив себе довго чекати. З кожним роком дітей в храмі на дитячих Месах, катехизах, заняттях хору ставало дедалі більше. Діти відчували любов отця, і з радістю платили йому тією ж монетою. Зараз ми маємо чималеньку дитячу спільноту, діти активно приймають участь у Службах Божих, із задоволенням йдуть до храму на заняття. За це отцю Едуарду безмежно вдячні і батьки, які в його особі знайшли міцну та самовіддану підтримку у духовному вихованні своїх дітей.
Брат Юзеф в нашій парафії служить вже не вперше, і за ці роки став для нас другом та помічником. Брат запам’ятається нам своєю сумлінною працею, терпеливістю, добротою, готовністю завжди допомогти та порадити в будь-якому питанні.
Чимало було зроблено та пережито за роки служіння отця Мирослава, отця Едуарда та брата Юзефа в нашій спільноті, нам лишилися чудові спогади і саме тому прощальна Служба була просякнута відтінком суму, оскільки дуже шкода прощатися із добрими друзями, якими для нас стали брати. Ми щиро вдячні їм за те, що вони стільки зробили для спільноти в цілому та для кожного з нас окремо. Нехай Господь благословляє їм на подальшій життєвій дорозі, а ми будемо за них молитися та чекати на нові зустрічі.
