Все, що Ви зараз почуєте, не дорівняє тому, що ми пережили та зробили разом з Вами. Проте так годиться стояти перед вівтарем після подячної Меси нашого улюбленого душпастира, тримати в руках мікрофон, квіти та цукерки.
Ісус так захотів, щоб Ви прийшли до нас неопресвітером. Наша молодь – Ваші перші офіційні вихованці. За це дуже дякуємо Ісусу!
Протягом 3-х років в Ангела на небі боліли руки від постійної писанини в Книзі Вашого життя. Адже Вас вистачало на всіх і на все: Меси, сповіді, брати, катехези, коляда, молодь, сімейні кола, світовий день молоді, дієцезіальні дні молоді, декорації, реколекції, оази, вистави, вінчання, хрещення, сварки, жарти.
Вам чимало здоров’я довелося залишити в нашій парафії: стабільно недоспані тижні перед святами, незліченна кількість годин, проведених за кермом: то допомогу воїнам Ви возили, до подарунки дітям, то молодь кудись возили, то молодь звідкілясь забирали.
І тепер забирають Вас, отче…
І доки Ви ще з нами, то від усіх наших житомирських сердець дякуємо Вам, отець Ян, за:
– Слово Боже, котрим Ви ділилися з нами;
– За сумлінне священицьке служіння;
– За Таїнства, до котрих ми приступили з Вашою допомогою;
– Неконтрольовану жертовність;
– За те, що Ви допомогли організувати роботу волонтерів в нашому храмі, адже саме з Вами ми почали збирати допомогу для наших бійців на Сході;
– За декорації;
– За вистави;
– За час, котрий Ви присвячували нам!!!
Зрештою дякуємо за те, що кожного разу як Ви були порібні, Ви негайно були біля нас!
Також нам є за що просити пробачення. Просто вибачте
Дорогий наш, рідненький отець Йоан,
Довіряйте Богу, довіряйте завжди
Довіряйте Божому Сину
За щасливих годин, за нестерпних годин
Бережіть себе і Україну!