Наш рідний отець Пасхаліс!
Неділя 20-го вересня була запланована дещо по-іншому нашою молодіжною спільнотою. Проте стаємо в покорі перед Богом і, докладаючи зусиль, проводжаємо Вас сьогодні з нашої парафії та з родини молоді.
Постала певна традиція для нашої молоді – бути першими вихованцями для отця-неопресвітера. Саме так ми і розпочали роботу з Вами два роки тому назад. Цей час був такий затишний та приємний поруч з Вами, що робити хотілося більше, ніж на це було сили.
Отче, Ви стали для нас взірцем простоти та потужності християнського життя. Ви довіряли нам. Ви покладалися на нас. Ви рясно, і дай Бог назавжди, засіяли Слово Боже в наших молодих серцях. Ви вірили в нас тоді, коли в нас опускалися руки. Ви – істинно непохитна опора!
Дякуємо Вам за жертву священства, котра проросла в найрізноманітніший спосіб за цей час: уділення Таїнств, катехитична наука, проповіді, проекти молоді, спільний відпочинок, випробування, перемоги, нові ідеї, нові молоді люди в спільноті, загоєні рани, недоспані ночі та, зрештою, щасливі молоді серця.
Сьогодні, згадуючи слова єпископа Віталія, котрі були скеровані до Вас в день Ваших свячень: «Священник – це міст між світом та Богом. Кожен хто ступить на міст, повинен по ньому пройти або до святості або до наступного мосту», ми нарешті усвідомлюємо, що Господь переводить нас на інший міст до святості, а Вам Він довіряє тепер одеських паломників, котрі теж заслуговують на святість. Тож дякуємо голосно! Щиро перепрошуємо. Огортаємо молитвою і завжди чекаємо на Вас в Житомирі!
Амінь.
Ваша молодь 
І Ваша парафія
